Завдяки історичній пам’яті людина стає особистістю,народ – нацією, країна – державою. М. Грушевський

У духовному і політичному житті кожного народу є події й роки, які назавжди входять в його історію, свідомість, визначають характер буття, місце і роль у світових цивілізаційних процесах. В історії України чимало подій, що перед усім світом продемонстрували прагнення українського народу до вільного, щасливого, заможного життя. Як свідчить історія, із тисяч народів і народностей світу лише 200 виросли в нації – створили свої держави й домоглися визнання світової спільноти, серед них – Україна.
Українська держава зможе розвиватися далі лише за умови, що вона буде знати своє минуле і при цьому пам’ятати, що саме історична свідомість є вищою духовною цінністю будь-якої нації.
Події останніх років, коли Україна ціною життя Героїв Небесної Сотні, зусиллями українських військових, добровольців, волонтерів відстоює свободу і територіальну цілісність, дають підстави стверджувати, що переважна більшість громадян України, серед яких є і діти, і молодь, виявили високу патріотичну свідомість та міцну громадянську позицію. Тому одним із найважливіших завдань педагогів є продовження роботи з формування у дітей та молоді громадянських якостей, розуміння приналежності до Українського народу.
Особливого значення в системі патріотичного виховання учнів у навчальних закладах області приділяється проведенню Першого уроку, який за змістом та формами роботи є уроком громадянського становлення особистості.
Перший урок у 2015/2016 навчальному році рекомендуємо провести на тему «Ми – нація єдина!».
Метою Першого уроку є формування в учнів розуміння цілісності й соборності України, усвідомлення особистої відповідальності за долю держави, українського народу та процеси становлення України як єдиної політичної нації.
Лейтмотивом Першого уроку має стати ідея розвитку української державності як консолідуючого чинника розвитку українського суспільства та єдності української політичної нації. При цьому важливо розуміти, що об’єднання різних етносів і регіонів України є визначальним для національного відродження, розбудови й удосконалення суверенної, правової держави і громадянського суспільства. Лише завдяки почуттям національної єдності, злагоди, миролюбності можна зміцнити Україну.
Під час уроку мають бути реалізовані такі завдання:

• ознайомлення учнів з основними історичними подіями становлення державності України;
• виховання поваги до державних символів, шанобливого ставлення до традицій українців та представників інших національностей, які населяють країну;
• сприяння усвідомленню школярами спільних цінностей української нації: державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності й демократичних засад державного устрою;
• формування правової культури, правосвідомості учнів, їх поваги до Конституції України, Законів України, усвідомлення своїх прав, свобод та обов’язків;
• формування готовності служити Батьківщині своєю працею та стати на захист державних інтересів країни;
• виховання людяності, гідності, справедливості, толерантності, відповідальності – основних моральних цінностей, що визначають ставлення до людей і сприяють єдності країни, стабільності, миру і злагоді в Україні;
• мотивування учнів до усвідомленої поведінки на основі розуміння та прийняття ними морально-правових регуляторів життя суспільства і держави;
• формування негативного ставлення до проявів дискримінації, жорстокості та насильства, засудження військової агресії;
• формування мовленнєвої культури;
• спонукання зростаючої особистості до активної протидії українофобству, аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму [3, с. 172].
  Під час підготовки до проведення Першого уроку рекомендуємо опрацювати нормативно-правове і методичне забезпечення національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді, що визначає основні акценти й змістову лінію уроку(додаток 1).
  Окрім того, на етапі підготовки до уроку педагогу варто ознайомитися з науковою, науково-популярною, художньою літературою національно-патріотичного спрямування, яку видано впродовж 2013-2015 рр. (додаток 2).
  Це сприятиме усвідомленому розумінню суспільно-політичних змін у країні та забезпечить поглиблене опрацювання термінів «патріотизм», «нація».
  Реалізації вищезазначених завдань уроку сприятиме створена вчителем урочиста атмосфера, емоційне піднесення, що налаштовує та спонукає учнів до вивчення історії України, рідного краю, усвідомлення школярами спільних цінностей української нації, викликає бажання дізнатися більше про життя і творчість видатних українців.
  Для ефективного проведення Першого уроку важливим є не лише знання педагога та вміле врахування ним вікових й психологічних особливостей дітей, а й особистий приклад, його погляди та практичні дії, відвертість, емоційність, оптимізм та активна патріотична позиція вчителя.
  Доцільними будуть наявність елементів державної символіки в одязі вчителя та учнів, використання жовто-блакитних кольорів, національного вбрання, що підкреслить єдність української нації.
  Форми і методи проведення Першого уроку можуть бути різноманітними і мають стати творчим доробком кожного педагога. Глибоке та усвідомлене сприйняття теми забезпечить відповідне оформлення класної кімнати (залу). Зокрема, рекомендуємо використовувати: зображення державної символіки України – Прапор, Герб, Гімн; географічні карти України, Кіровоградської області; ілюстрації краєвидів України та рідного краю; елементи народної символіки, вишитий рушник; портрети видатних українців та відомих людей рідного краю; тексти художніх творів патріотичного спрямування; світлини пам’ятних місць рідного краю; афоризми про патріотизм, боротьбу за свободу тощо.
  Моделюючи структуру та зміст Першого уроку в початковій школі, необхідно спиратись на здобутий особистістю морально-духовний фундамент у дошкільному віці та в процесі родинного виховання.
  Основний зміст Першого уроку для молодших школярів доцільно спрямувати на соціалізацію особистості, набуття нею громадянських якостей, дотримання соціальних норм і правил. При цьому важливо формувати здатність дитини пізнавати себе як члена сім’ї, родини; дитячої спільноти; як учня; жителя міста чи села; виховувати в неї любов до рідного дому, краю, вулиці, своєї країни, її природи, рідного слова, побуту, традицій.
  У ході проведення уроку для цієї вікової групи радимо використовувати художні твори для читання та драматизації, різноманітні тексти виховного і повчального змісту. Їх аналіз та обговорення сприяє вихованню в молодших школярів любові до рідного краю і своєї Батьківщини, поваги до національних традицій і символів українського народу, формуванню почуття гордості за відомих людей України, турботливого ставлення до цінностей і надбань нашої країни.
  Як правило, такі тексти готуються вчителем заздалегідь та сприяють поглибленню знань дітей, зокрема: про походження назви столиці нашої країни, рідного міста чи села, річки та інших географічних назв України; про красу і неповторність визначних місць України, про історичне минуле нашої країни та її відомих людей (письменників, художників, історичних постатей, спортсменів, акторів, артистів тощо).
  Орієнтовні зразки текстів для читання в початковій школі, що допоможуть дітям дізнатися більше про символи рідної Батьківщини, розміщено у додатку 5.
  Складовою Першого уроку для учнів молодшого шкільного віку може стати підготовка і презентація проектів патріотичного змісту, як наприклад: написання творів про земляків, які прославили рідний край, листів підтримки своїм ровесникам, котрі перебувають в зоні АТО, вітальних листівок захисникам Вітчизни тощо.
  Для учнів 1-4-х класів рекомендуємо використати серію творчих завдань.
  1. Складіть казку про свій рід (родину, сім’ю).
  2. Складіть казку про Україну (або свій рідний край).
  3. Зберіть поштові марки на тему: визначні (історичні) місця та видатні люди України, Кіровоградщини; пам’ятники України.
  4. Малювання на тему: «Малюнок сім’ї» або «Дім. Дерево. Людина», «Ти у мене єдина, Україно», «Ми всі єдина сім’я» (про традиції різних народів), «Як тебе не любити, мій рідний краю!», «Які ми, українці?» (які риси характеру притаманні нам).
  5. Конкурс малюнків на кращу шкільну символіку.
  6. Міні твори на тему: «Моя Україна», «З історії мого рідного краю», «Мій рід (родовід)», «Козацькому роду нема переводу», «Найвідоміші українці», «Я і моя улюблена казка», «Моє рідне місто (село)», «Я і моя улюблена народна пісня», «Я горджусь тобою, Україно!», «Я і культура мого народу», «Україна через 20 років».
  7. Виборювання дітьми почесного права сфотографуватися біля державного прапора України, який знаходиться у школі (для кращих знавців рідної мови, переможців конкурсів, змагань, фестивалів).
  8. Вікторина «Люби, вивчай свій рідний край» (за Т. Ситник):

• Як називається наша Батьківщина?
• Які символи нашої держави ти знаєш?
• Що являє собою герб України?
• Які кольори на прапорі України?
• Чому Черкащину називають шевченківським краєм?
• Як називається урочиста пісня, що є символом держави?
• На якій вулиці знаходиться твоя школа?
• Яка річка протікає через твоє місто (село)?
• Які села та міста Кіровоградщини ти знаєш?
  Доцільними будуть запропоновані дітям проблемні питання, що спонукають їх до діалогу, висловлювання власної позиції та ставлення до відповідних учинків. Так, наприклад, мотивувати дітей до вдумливого аналізу своєї поведінки та готовності бути гідним громадянином України можна через низку запитань:

• Чи згодні ви з висловом: «Без верби й калини нема України»? Чому так говорять?
• Як ви розумієте прислів’я: «За рідний край і життя віддай»? Чому?
• Чи задумувався ти над тим, що людина, зриваючи гарну квітку, робить біднішим свій рідний край?
  Під час проведення Першого уроку учитель може запропонувати тестові методики та завдання, результати яких використати для подальшого проектування (корегування) виховного процесу, а саме: формування патріотичних почуттів, соціальної та громадянської компетентностей особистості.
  З метою виявлення знань змісту понять «родина», «рідня», «рід», «родовід» у дітей 2-3-х класів рекомендуємо використати тестові завдання (за В. Семенко).
  1. Родина – це…
  а) мама, тато, діти, бабусі, дідусі, усі родичі;
  б) члени сім’ї, які живуть разом;
  в) рідна земля.
  2. Рідня – це…
  а) усі родичі, які є в людини;
  б) тільки ті родичі, які живуть в одному помешканні;
  в) сім’я.
  3. Рід – це…
  а) усі давні і теперішні родичі;
  б) усі давні родичі;
  в) усі теперішні родичі.
  4. Родовід – це…
  а) імена родичів, які ми знаємо;
  б) імена всіх родичів: давніх і теперішніх.
  5. Запишіть імена і по батькові членів вашої родини.

Для учнів 2-4-х класів пропонуємо тестові завдання (за В. Тетьоркіною):1.
1. Віднови прислів’я та поясни його зміст.
Батьківщина, без, людина, що, соловей, пісні, без.
2. Продовж речення.

Моя Батьківщина – ____________________________________________________________________________

Бути справжнім українцем – значить, ___________________________________________________________

Патріотом називають людину, яка _____________________________________________________________

Громадянин України – це той, хто _______________________________________________________________

Я хотів би бачити свою Батьківщину____________________________________________________________

День незалежності України _____________________________________________________________________

Найбільші міста України ________________________________________________________________________

Найбільші ріки України __________________________________________________________________________________

Що ти можеш зробити для того, щоб зберегти багатство і красу нашої Вітчизни? _____________________

З метою виявлення рівня розуміння цінності Батьківщини молодшими школярами рекомендуємо використати експериментальні методики «Розуміння гуманістичних цінностей» (для учнів 3-4 класів), де учням необхідно віднайти правильний варіант серед запропонованих відповідей, який найбільше підходить до поданого поняття та правильно розкриває його сутність, наприклад:
1. Любити Батьківщину – це…
а) знати й шанувати історію, мову, культуру свого народу;
б) брати участь у добрих справах;
в) знати Гімн, Герб, Прапор України.
2. Патріот – це той, хто…
а) любить свою Батьківщину, свій народ;
б) любить те місце, де народився;
в) любить свій рідний край.
Використання методики незакінчених речень допоможе у вихованні патріотичних почуттів, правової культури, основних моральних цінностей – людяності, гідності, справедливості, толерантності, відповідальності.
Пропонуємо орієнтовні приклади незакінчених речень:
1. Для мене Батьківщина – це…
2. Моя Батьківщина – це…
3. У ставленні до батьків я маю…
4. У ставленні до Батьківщини я маю…
5. Я маю право…
6. Моїми обов’язками є…
7. Громадянин України – це той, хто…
8. Бути патріотом означає…
9. Я люблю свою рідну землю, тому що…
10. Любити свій рідний край означає…
11. Я можу зробити для моєї Батьківщини…
12. Я покладаю надію на Батьківщину…
Під час проведення Першого уроку для учнів основної та старшої школи важливо донести ідею української державності як консолідуючого чинника розвитку суспільства й нації в цілому.
Моделюючи зміст уроку для цієї вікової групи, необхідно приділити увагу питанням відновлення історичної пам’яті, ознайомивши учнів з тривалими державницькими традиціями України через висвітлення історії Київської Русі, Великого князівства Литовського, Війська Запорозького, Гетьманщини, Української Народної Республіки, Гетьманату Павла Скоропадського, Західноукраїнської Народної Республіки, Карпатської України та інших українських визвольних проектів. На особливу увагу заслуговує формування української політичної культури в часи Речі Посполитої та Австро-Угорщини, нове осмислення ролі Кримського Ханату як держави кримськотатарського народу [1, С. 3].
Висвітлюючи сторінки історії, варто звернути увагу учнів, що українці – козацька нація. А Запорозька Січ була і залишається нині синонімом свободи, незалежності, людської й національної гідності.
З метою поглиблення знань учнів з історико-культурної спадщини країни, її політичного та соціального розвитку радимо використовувати, на вибір вчителя, віртуальні екскурсії музеями України, зокрема:

• Національний музей історії України (3D-тур).
• Олександрійський музей миру.
• Музей Писанкового Розпису.
• Музей національної архітектури та побуту «Пирогово».
• Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття.
• Історико-археологічний музей «Прадавня Аратта – Україна» в с.Трипілля.
• Віртуальна екскурсія Музеєм археології в Батурині.
• Віртуальна екскурсія Національним військово-історичним музеєм України.
• Музей історії запорозького козацтва.
• Музей гетьманства.
• Музей М.С. Грушевського.
• Віртуальна екскурсія Острозьким замком.
• Віртуальна екскурсія заповідником «Поле Полтавської битви».
• Віртуальна екскурсія літературно-меморіальним музеєм Григорія Сковороди.
• Віртуальна екскурсія Цитаделлю Батуринської фортеці.

Особливого значення набуває ознайомлення учнів з історією героїчної боротьби українського народу за державну незалежність протягом свого історичного шляху, зокрема у ХХ-ХХІ століттях це ОУН, УПА, дисидентський рух, студентська Революція на граніті, Помаранчева революція, Революція Гідності, бойові дії на Сході України [1, С. 3].
У ході проведення Першого уроку доцільно приділити увагу революційним змінам, що відбулись у листопаді 2013 р. – березні 2014 р., та продемонстрували готовність молодого покоління відстоювати національні цінності, українську державність, орієнтацію на фундаментальні орієнтири світової цивілізації.
Події, які переживає народ України упродовж 2013-2015 рр., ще раз засвідчили, що проголошена у 1991 р. державна незалежність потребує постійного захисту, глибокого розуміння та оцінки того, що відбувається навколо нас. Тому на урок рекомендуємо запросити учасників бойових дій на Сході країни, представників волонтерських організацій, учасників Революції Гідності, членів сімей Героїв Небесної Сотні та полеглих бійців АТО.
Темами для обговорення мають бути мужність українських військових та добровольців, їх вірність Присязі українському народові, готовність віддати життя за мир і спокій в Україні, а також героїзм простих українців, які виявили свою громадянську позицію.
Логічним продовженням теми відстоювання прав людини, єдності народу України, цілісності її території, мужності і героїзму в ім’я свободи і незалежності буде демонстрація та обговорення документально-публіцистичних фільмів та тематичних відеороликів, присвячених Революції Гідності, Героям Небесної Сотні, бойовим діям на Сході країни(додаток 3).
На етапі підготовки до Першого уроку важливо організувати відвідування військовослужбовців, які отримали поранення внаслідок виконання бойових завдань та проходять реабілітацію, спонукати учнів до написання листів до вояків у рамках Всеукраїнської акції «Лист пораненому».
Окремої уваги заслуговує волонтерська діяльність, активними учасниками якої є педагоги, учні, батьки. Це сприяє встановленню соціальних зв’язків, опануванню дітьми нових навичок, формуванню у них відповідальної патріотичної поведінки.
Під час Першого уроку рекомендуємо організувати зустрічі з волонтерами, які з перших днів антитерористичної операції допомагають забезпечувати війська захисним спорядженням, ліками, продовольством та, не зважаючи на ризик, вивозять із захоплених міст і сіл мирних громадян. Звернення до подій минулого та сьогодення буде доцільним завдяки використанню літературної спадщини українських письменників: Т. Шевченка, Лесі Українки, В. Барки, У. Самчука, Т. Осьмачки, В. Сосюри, О. Гончара, О. Довженка, П. Загребельного, В. Симоненка, Л. Костенко, В. Стуса та інших письменників.
Глибокий аналіз подій, учинків героїв їх творів сприятиме формуванню важливого розуміння того, що упродовж історії людства українці, як і інші народи, безпосередньо брали участь у виробленні системи загальнолюдських цінностей, збагачували світову мистецьку скарбницю. Таке розуміння історичного процесу гартуватиме гордість за свій народ, а отже, формуватиме патріотичну особистість.
Щоб художні твори, які вчитель використовує для проведення Першого уроку, забезпечили формування в учнів морально-етичних цінностей, усвідомлення себе як частини великого етносу з величною історією, необхідно моделювати ситуації, які сприятимуть розумінню учнями суспільно-політичних явищ, змальованих автором у творі, проводити аналогії із сучасністю; через мистецтво слова виховувати любов до Батьківщини й рідної мови, її історії та культури, пробуджувати національну свідомість.