В сучасних умовах загострення відносин між окремими державами, яке переростає у збройний конфлікт, особливу небезпеку для цивільного населення становить використання військової авіації та артилерії.

З метою захисту цивільного населення міста у разі виникнення збройного конфлікту всім громадянам рекомендується:

- у разі, коли Ви під час авіаційного нальоту, обстрілу знаходитесь вдома, слід зайняти приміщення, які розташовані подалі від вікон, балконів (коридор, ванна кімната, тощо) і дочекатись закінчення вибухів. Ні в якому разі не можна вибігати з будинків на вулицю, користуватися ліфтом, ховатися під деревами (навіть коли під деревом є зручне для укриття місце). По звершенню нальоту або обстрілу слід обережно залишити будинок. Якщо будинок було зруйновано, або він отримав пошкодження необхідно взяти із собою речі, як при евакуації;

- у випадку, коли авіаційний удар, обстріл застав Вас на робочому місці, слід діяти за вказівками керівників підприємства, установи, закладу та їх підрозділів, посадових осіб з питань цивільного захисту. Деякі підприємства мають захисні споруди;

- у разі, коли Ви потрапили під удар авіації чи артилерійський обстріл, знаходячись поза межами будівель, слід лягти на землю по можливості у найбільш заглиблені місця (канави, ритвини тощо), прикрити голову якимись речами або, на крайній випадок, руками і дочекатись закінчення вибухів.

- непрацездатним особам при перших ознаках військової агресії або за відповідною інформацією органів влади можна залишити місто і виїхати в сільську місцевість до рідних чи знайомих. Також можна виїхати у приміську зону на дачні та садові ділянки, які мають будиночки для проживання. Про свій виїзд та місце подальшого перебування слід повідомити рідних та житлово-експлуатаційні органи (вуличні комітети). При самостійному виїзді взяти речі, які рекомендується брати при оголошенні евакуації, а також відключити в квартирі електрику, газ, воду;

- у випадку оголошення евакуації діяти згідно Пам’ятки населенню на випадок евакуації.

Сигнали оповіщення про небезпеку подаються звуками сирен, підключених до системи централізованого оповіщення.
 

При першій можливості покиньте місце ведення бойових дій. Майте при собі документи.

Якщо це неможливо, вивісьте на будинку плакат: «ТУТ МИРНІ МЕШКАНЦІ»;

- завчасно зробіть запас продуктів харчування і води;

- по можливості обладнайте укриття у підвалі, захистіть його мішками з піском, передбачте наявність аварійного виходу;

- при наявності земельної ділянки обладнайте укриття на такій відстані від будинку, яка більша його висоти;

- уточніть місце, де вам може бути надана медична допомога;

- якщо розпочалась перестрілка, ляжте на підлогу під вікно або у ванній кімнаті;

- по квартирі пересувайтесь повзком.

Якщо перестрілка застали вас на вулиці:

- негайно ляжте на землю;

- якщо по вас не стріляють - займіть найближче укриття (канаву, яму), переповзіть під бетонний бордюр;

- не виходьте з укриття до кінця бою.

НЕ МОЖНА:

- підходити до вікон, якщо почуєте постріли;

- спостерігати за ходом бойових дій;

- стояти чи перебігати під обстрілом, ховатися під деревами;

- конфліктувати з озброєними людьми;

- носити армійську форму або камуфльований одяг;

- демонструвати зброю або предмети, схожі на неї;

- підбирати покинуті зброю та боєприпаси.
 

при виявленні потенційно вибухонебезпечного предмету не чіпати його і не намагатися розібрати;

негайно повідомити в найближче відділення міліції, органи місцевої виконавчої влади, черговому рятувальної служби за телефоном «101», черговому міліції за телефоном «102»;

ДІЇ ДОРОСЛИХ:

- позначити місце знахідки небезпечних предметів;

- довести до присутніх, що торкатися до небезпечних предметів не можна, бо це загрожує життю;

- негайно сповістити в місцеві органи влади, міліцію про знахідку;

- до прибуття працівників міліції взяти місце і предмет під нагляд;

- не допускати до місця знахідки інших людей, особливо дітей.

ДІЇ ДІТЕЙ:

- не торкатися знахідок самому і не дозволяти це робити іншому;

- про знайдені підозрілі предмети негайно сповістити дорослих (в школу, міліцію, найближчу установу);

- не розводити багаття поблизу знахідки;

- запам’ятати дорогу до того місця, де була виявлена знахідка і поставити пам’ятну віху.

ПАМ’ЯТАЙТЕ! Правильно і безпечно знешкодити вибухонебезпечні предмети здатні лише досвідчені фахівці. Ні в якому разі не намагайтеся робити це самі, адже це може призвести до трагічних наслідків

 

Перед тим, як залишити житло, необхідно:
 

• зачинити вікна;

• вимкнути газ, воду і електрику;

• забрати продукти з холодильника.

З собою мати наступні документи:

паспорт, військовий білет, документи про освіту і фах, посвідчення про шлюб і народження дітей, пенсійне посвідчення, трудову книжку та інші документи.

З собою мати наступні речі:

валізу (рюкзак) з теплим одягом, постільною білизною, особистими речами і предметами гігієни, гроші, цінності, продукти харчування і воду на 3 доби. Загальна вага не повинна перевищувати 50 кг на одну людину.

До валізи (рюкзака) прикріпити нашивку з позначенням адреси постійного місця проживання, прізвища евакуйованого і місця призначення.

На одягу дітей мають бути нашивки з позначенням прізвищ, імен та по батькові дитини та його батьків, року народження, адреси постійного місця проживання і місця призначення.

В ході евакуації необхідно:

- виконувати усі розпорядження посадових осіб евакуаційних і евакоприймальних органів;

- дотримуватись дисципліни та порядку на маршруті (на шляху руху на транспорті) і в районі розселення за новим місцем розташування;

- після прибуття до кінцевого пункту евакуації пройти реєстрацію.

Особи, які мають на руках військові білети з мобілізаційними приписами, евакуації не підлягають!
 

Громадяни повинні завчасно за місцем свого проживання з’ясувати розташування захисної споруди (підвального приміщення) (далі – сховища), призначеного для укриття населення.

Населення укривається у сховищах за сигналами цивільного захисту.

Заходити до сховищ потрібно організовано, швидко і без паніки.

У сховищі зручніше розміщуватися групами з тих, хто разом мешкає в одному будинку. В кожній групі призначають старшого. Осіб з дітьми, розміщують в окремих відсіках або у спеціально відведених місцях. Літніх і хворих намагаються влаштувати ближче до вентиляції.

У сховище (укриття) потрібно приходити з документами, запасом продуктів харчування та води на 2 доби та простішими засобами індивідуального захисту органів дихання (ватно-марлева пов’язка тощо).

Не дозволяється приносити з собою громіздкі речі, речовини з сильним запахом та легкозаймисті, приводити тварин.

У сховищі забороняється ходити без потреби, шуміти, курити, виходити назовні без дозволу коменданта або чергового.

Всі у сховищі зобов'язані виконувати розпорядження чергового по сховищу, надавати посильну допомогу хворим, інвалідам.

Завдяки пильності можна запобігти теракту!

Найбільш вірогідними цілями терористичних атак є місця масового перебування людей та об’єкти підвищеної небезпеки. Типова зброя терористів – замасковані вибухові пристрої. Отже, з метою попередження вибуху необхідно:

бути уважними та звертати увагу на покинуті речі (валізи, сумки, пакунки, парасольки тощо);

звернути увагу на ділянки свіжо скопаної землі, свіжо оштукатуреної або пофарбованої стіни будівлі;

не приймати від сторонніх осіб подарунків, квітів, поштових посилань;

користуючись громадським транспортом, не погоджуватись на пропозиції супроводжувати речі невідомої особи (у тому числі провідників, стюардів, контролерів).

При виявленні вибухового пристрою або підозрілої речі необхідно:

зберігати спокій;

негайно повідомити про знахідку представників міліції (102, 770 06 34, 745 44 64),

Служби безпеки України (744 85 19, 791 94 01),

Державної служби України з надзвичайних ситуацій (101, 744 25 87, 744 30 19);
 

• не курити;

• не користуватись джерелами відкритого вогню;

• не торкатись до підозрілої речі руками або іншими предметами чи речами;

• у жодному разі не намагатися переміщувати вибуховий пристрій (підозрілий предмет) або змінювати його положення;

• залишити місце, де виявлено підозрілий предмет, при можливості організувати охорону на безпечній відстані.

У разі вибуху (спрацювання вибухового пристрою) необхідно:
 

• негайно по телефону повідомити про подію правоохоронні (102), аварійно-рятувальні (101) та медичні (103) служби;

• у разі можливості та наявності необхідних знань та навичок надати першу допомогу постраждалим;

• організувати провітрювання приміщення, оскільки продукти вибуху містять отруйні та шкідливі компоненти;

• дочекатись прибуття представників правоохоронних органів та аварійно-рятувальних служб, у подальшому діяти за їх вказівками.

Якщо в результаті вибуху важким предметом притиснуло будь-яку частину тіла, необхідно:
 

• масажувати її для підтримання циркуляції крові;

• намагатись перебувати як можна довше при свідомості (читати вірші, співати пісні тощо);

• подавати сигнали усіма доступними способами (мобільний телефон, стукіт по перекриттях або металевих предметах тощо).

Слід пам’ятати, що одразу після повідомлення про вибух аварійно-рятувальними підрозділами розпочинаються роботи щодо визволення постраждалих з-під завалів.

    На території міста Дніпропетровська розташовано 25 підприємств, які у процесі виробництва використовують небезпечні хімічні речовини. Крім того територія м. Дніпропетровськ потрапляє в зону можливого хімічного ураження у випадку виникнення аварії на ВАТ „ДніпроАзот” (м. Дніпродзержинськ), Аульській хлорпереливній станції (смт. Аули), КП „Запорізький титаномагнієвий комбінат” (м. Запоріжжя) та на залізничних станціях, через які здійснюється перевезення небезпечних хімічних речовин. Найбільш поширеними небезпечними речовинами є хлор та аміак.
    Аміак – безбарвний газ з удушливим різким запахом схожим на запах нашатирного спирту та їдкий на смак. Легший за повітря. При потраплянні в атмосферу димить. Температура кипіння -33,4 °С.
При ураженні аміаком виникає серцебиття, порушення частоти пульсу, ускладнене дихання, печіння, почервоніння та свербіж шкіри, різь в очах.
Ураженого необхідно винести на свіже повітря. Рекомендовано вдихання водяної пари, розчину ментолу в хлороформі, тепле молоко з содою або водою „боржомі”. При задусі – кисень, при спазмі голосової щілини – тепло на область шиї, теплі водні інгаляції. При зупиненні дихання – штучне дихання. При потраплянні аміаку в очі – невідкладне промивання водою. При ураженні шкіри – промивання чистою водою, накладення примочки з 5% розчином оцтової або лимонної кислоти.

     Хлор – зеленувато-жовтий газ з удушливим різким запахом. При виході в атмосферу димить, утворюючи з водяною парою білу хмару. Твердішає при температурі -101°С, як наслідок навіть узимку рідкий хлор може випаровуватись. Він у 2,5 рази важчий за повітря, тому хмара хлору буде стелитися при землі за напрямком вітру, накопичуючись у низьких ділянках поверхні (ярах, балках, низинах) та підвальних приміщеннях.

 Випаровування хлору сильно руйнують слизові оболонки дихальних шляхів. Може викликати набряк легенів та опіки шкіряного покрову. Отруєння високими концентраціями може привести до миттєвої смерті.

 Ураженого необхідно винести на свіже повітря, забезпечити цілковитий спокій, якомога раніше забезпечити інгаляції киснем. При подразненні дихальних шляхів – вдихання парів нашатирного спирту. промивання очей, носа та рота 2% розчином питної соди. Дати пити тепле молоко з содою або водою „боржомі”, каву.

    Внаслідок промислової аварії, терористичних проявів або стихійного лиха на хімічно-небезпечних об’єктах або транспорті може виникнути викид (вилив) аміаку або хлору у навколишнє середовище. Хмара забрудненого повітря буде розповсюджуватись за напрямком вітру від місця аварії та може викликати ураження людей. Якщо ви опинились в зоні дії отруйної речовини та не знаєте напрямок виходу, то максимально швидко виходьте перпендикулярно напрямку вітру, бажано на добре провітрювану ділянку місцевості.
Якщо Ви перебуваєте в приміщенні – терміново закрийте вікна та двері, відключіть електричні, нагрівальні, газові прилади. Повідомте сусідів. При наявності часу на вихід із зони хімічного зараження одягніть дітей та швидко вийдіть із зони у напрямку перпендикулярному напрямку вітру. При відсутності часу на вихід із зони зараження, або неможливості залишити приміщення необхідно закласти щілини у закритих вікнах та дверях за допомогою змоченого у воді ганчір’я. По можливості при ураженні хлором необхідно піднятися на верхні поверхи, а при ураженні аміаком необхідно перейти на нижні поверхи або підвальні приміщення.
Для захисту органів дихання можна використовувати підручні засоби: вироби із тканини змочені у воді, хутряні, ватні частини одягу, або заздалегідь виготовлені ватно-марлеві пов’язки з товщиною слою вати не менше 3 - 4 см. При закриванні такими засобами органів дихання зменшується кількість аміаку при вдиханні та, як насідок, зменшується важкість ураження.
    Після виходу із зони хімічного зараження, якщо Ви відчуваєте нездужання – зверніться до медичної установи.
При наявності часу буде здійснюватись організована евакуація населення із зони можливого хімічного зараження. Населення буде оповіщуватись за допомогою радіо, телебачення, працівниками житлово-експлуатаційних підприємств та співробітниками міліції. У цьому разі необхідно уважно слухати всі повідомлення та неухильно виконувати вказівки відповідальних осіб.
 

    Катастрофічне затоплення частини території міста Дніпропетровська можливе при гідродинамічних аваріях, пов’язаних з виходом із ладу гребель (або їх частин) Дніпродзержинської та Кременчуцької гідроелектростанцій та неконтрольованим переміщенням великої маси води, яка несе руйнування та затоплення великих територій.

Наслідки таких аварій:

- ураження людей та руйнування будинків і споруд хвилею прориву, яка утворюється у наслідок прориву греблі та має висоту від 2 до 10 м, швидкість руху від 3 до 10 км/год.;

- затоплення територій шаром води товщиною від 0,5 до 7 – 8 метрів.

Як підготуватись до катастрофічного затоплення

Уточніть в органах місцевого самоврядування або найближчому житлово-експлуатаційному підприємстві, чи потрапляє район, де Ви мешкаєте, в зону дії хвилі прориву та можливого катастрофічного затоплення.

Дізнайтесь про місця збору евакуйованих, місце розташування найближчого збірного евакуаційного пункту та маршрут виходу до нього. Складіть перелік документів, цінностей та речей, які необхідно взяти з собою при евакуації.

Вивчіть самі та ознайомте Вашу родину з правилами поведінки при катастрофічному затопленні.

Як діяти при загрозі катастрофічного затоплення

При отриманні інформації про загрозу катастрофічного затоплення та початок евакуації невідкладно виходьте (виїжджайте) з небезпечної зони у визначений безпечний район, до збірного евакуаційного пункту, або на підвищені ділянки місцевості.

Візьміть з собою документи, цінності, предмети першої необхідності та запас продуктів харчування на 2 – 3 доби.

Частину майна, яке необхідно зберегти від затоплення, але не можна взяти з собою, перенесіть на дах, або верхні поверхи будинку.

Залишаючи помешкання вимкніть електро-, водо-, газопостачання, щільно закрийте вікна, двері, вентиляційні та інші отвори.

Як діяти при катастрофічному затопленні

При раптовому затопленні для спасіння від удару хвилі прориву негайно займіть найближче підвищене місце, заберіться на велике дерево або підніміться на верхній поверх стійкої будівлі.

У разі перебування у воді, при наближенні хвилі прориву пірніть на глибину при основі хвилі.

Якщо Ваше помешкання затоплено відключіть електроживлення, подайте сигнал про перебування у будинку (квартирі) людей, для цього вивісьте за вікно вдень яскраву тканину, а вночі – ліхтар.

Для отримання інформації використовуйте радіоприймач з автономним живленням. Найбільш цінне майно підніміть на верхні поверхи та горища.

Важливо знати, що період затоплення може тривати 7 – 10 діб.