Сталінградська битва (17 липня 1942 — 2 лютого 1943) — битва радянських військ проти німецьких, італійських, румунських і угорських військ у ході Німецько-радянської війни. Битва була одною з найважливіших подій Другої світової війни й поряд з битвою на Курській дузі була переломним моментом у ході воєнних дій, після яких німецькі війська втратили стратегічну ініціативу.

Сталінградська битва поділяється на два періоди: наступ німецьких військ (з 23 серпня по 18 листопада 1942 року), і контрнаступ радянських військ (з 19 листопада 1942 року по 2 лютого 1943 року).

Грізним випало літо 1942 року. Фашисти розпочали наступ на півдні, вирушили на Дон і до Волги. Вони зазіхали на багатий нафтою Кавказ — для літаків, танків, автомобілів, самохідних гармат потрібно було багато пального. А також мали намір захопити хлібну Кубань, щоб годувати багатомільйонну армію.

23 серпня гітлерівські війська прорвалися до Волги. Розпочався штурм Сталінграда. Сталінград — фортеця на Волзі, місто-легенда. Тут життя перемогло смерть.

З 17 липня по 18 листопада 1942 року радянські війська стримували навалу гітлерівців. У місті бої йшли за кожну вулицю, за кожен будинок.

Двори і площі Сталінграда були густо засіяні кулями й осколками, политі кров'ю. Всьому світу відомий будинок Павлова, нині — Будинок солдатської слави, чотириповерховий будинок на одній з площ Сталінграда.

Сержант Я.Павлов з бійцями відбив цей будинок у фашистів 27 вересня і протягом 58 діб 24 радянських воїни оборонялися в будинку від ворога. Під час запеклих оборонних боїв противник був знекровлений.

19 листопада Радянська Армія перейшла в наступ. Фашисти лютували, чіплялися за кожен клаптик землі. Радянське командування блискуче провело наступальну операцію.

330-тисячна гітлерівська армія разом з італійськими та румунськими союзними арміями була оточена і розгромлена, а командуючий генерал-фельдмаршал Паулюс здався в полон.

2 лютого 1943 року цілковитою перемогою радянських військ завершилася одна з найтяжчих битв Великої Вітчизняної війни, яка тривала 200 днів.

Відбувся корінний перелом у ході не тільки Великої Вітчизняної, але і всієї Другої світової війни. Фашисти та їхні поплічники втратили під Сталінградом близько 1,5 млн. чоловік — четверту частину своїх сил, задіяних на фронті.

Радянські війська вирвали у ворога стратегічну ініціативу й утримували її до кінця війни.

На честь героїчного подвигу сталінградців 22 грудня 1942 р. засновано медаль «За оборону Сталінграда», якою нагороджено 707 тисяч учасників битви.

8 травня 1965 р. Волгограду (колишньому Сталінграду) присвоєне звання «Місто-герой».

Як непохитні витязі війни
В огні, в диму, в сталевій веремії
Стоять сини великої Росії
І України милої сини,
Казах, таджик, вірменин, білорус...
Стоять як мур під рідним Сталінградом!..

 Блокада Ленінграда тривала 872 дня з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року (прорив блокади стався роком раніше). Точна цифра жертв блокади, більшість з яких померли від голоду, не встановлено дотепер. За різними даними, за роки блокади загинуло від 300 тисяч до півтора мільйона людей. Більшість жертв поховані в братських могилах на Піскаревському меморіальному кладовищі.

Вшануймо пам’ять тих, хто загинув за нашу свободу.

Заходи

щодо відзначенння 70-х роковин

Сталінградської битви

комунальний заклад освіти

«Середня загальноосвітня школа №84»

Дніпропетровської міської ради